Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/торговиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
торговиця
Берлін: Українське слово, 1924

Торго́виця, ці, ж. 1) Мѣсто, гдѣ происходитъ торговля скотомъ. На торговиці, де коней та волів продають. О. 1861. VI. 76. На торговиці не було його биків. Каменец. у. 2) Торговля, базаръ. Нинька щось мала торговиця була. Каменец. у. Нема торговиці без жидівської головиці. Шейк.