Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/торопало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
торопало
Берлін: Українське слово, 1924

Торопа́ло, ла, об. 1) = Торо́па. 2) Болтунъ, говорунъ. Шейк. Вх. Зн. 70.