Словарь української мови (1924)/тороплений

by Борис Грінченко

◀ торопитися

Словарь української мови Борис Грінченко Т тороплений

тороро! ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Торопле́ний, а, е. Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Котл. Ен. I. 34. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Греб. 385. Насторошать уші тороплені коні. О. 1861. II. 42. Тороплена дитина. Канев. у.