Словарь української мови (1924)/торохтілка
Зовнішній вигляд
◀ торохтійка | Словарь української мови Т торохтілка |
торохтіло ▶ |
|
Торохті́лка, ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. Торохті́лочка.