Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/торохтілка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
торохтілка
Берлін: Українське слово, 1924

Торохті́лка, ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. Торохті́лочка.