Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/торч

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
торч
Берлін: Українське слово, 1924

Торч, чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу. Черк. у.