Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/точило

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
точило
Берлін: Українське слово, 1924

Точи́ло, ла, с. Точило, точильный камень. Ном. № 12795. Наляга, мов коваль на точило. Ум. Точи́льце.