Словарь української мови (1924)/точок
| ◀ точно | Словарь української мови Т точок |
тошно ▶ |
|
Точо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ тік. Ду́ти точо́к. См. Тічок. Грин. II. 350 2) Толкучка, толкучій рынокъ. Плутаються, як на точку міщанки. Левиц. Пов. 143. 3) У косарей: выдолбленная изъ дерева посудина, привязываемая къ поясу; въ нее наливаютъ воды и кладутъ брусокъ для точенія косы. Вх. Зн. 31. См. Кушка 1.