Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тоя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тоя
Берлін: Українське слово, 1924

То́я, то́ї, ж. Раст. а) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109. Aconitum variegaturn. Лв. 96. б) — польова́. Geranium sanguineum. Анн. 156. в) — лісна́. Lysimachia vulgaris. Лв. 100. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Гол. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору. Ном.