Словарь української мови (1924)/травина

by Борис Грінченко

◀ травень

Словарь української мови Борис Грінченко Т травина

травити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Трави́на, ни, ж. Стебель травы, травинка. Левиц. Пов. 357. Ум. Трави́нка.

Травина́, ни́, ж. соб. Травы. Ой заросла тота стежка лихом, травиною, де-м ходила, говорила, серденько, з тобою. Гол. II. 350.