Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/травник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
травник
Берлін: Українське слово, 1924

Травни́к, ка́, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.