Словарь української мови (1924)/трай

Матеріал з Вікіджерел

Трай, тра́ю, м. Судьба, успѣхъ, удача, счастіе. Аби їм Бог дав хліба і соли, трай добрий і вік довгий. ЗЮЗО. II. 484.