Словарь української мови (1924)/трапеза
Зовнішній вигляд
◀ трапаш | Словарь української мови Т трапеза |
трапезувати ▶ |
|
Тра́пеза, зи, ж. 1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша. Левиц. I. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу. Шейк.