Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/траплятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
траплятися
Берлін: Українське слово, 1924

Трапля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. тра́питися, плюся, пишся, гл. Случаться, случиться. Левиц. I. 295. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Міус. окр. Наталці траплялись женихи. Котл. НП. 350. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче. Шевч.