Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трахта

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трахта
Берлін: Українське слово, 1924

Тра́хта, ти, ж. Только въ слѣдующей загадкѣ на борону. Трахта-плахта по полю скаче. Ном. стр. 300, № 372.