Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трач
Берлін: Українське слово, 1924

Трач, ча́, м. 1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски. Шейк. 2) = Трачевня. Вх. Лем. 473.