Словарь української мови (1924)/трачати
| ◀ трачарь | Словарь української мови Т трачати |
трачевня ▶ |
|
Трача́ти, ча́ю, єш, гл. = Тратити 1. Нехай мені отець худоби не трачає, скарбів не збуває, нехай мене молодої з неволі не викупає, бо я вже потурчилась, побусурменилась. АД. I. 235.