Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тремтіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тремтіти
Берлін: Українське слово, 1924

Тремті́ти, мчу́, ти́ш, гл. Дрожать, трепетать. Нехай тремтять, рикають гори. К. Псал. 111. Роса на листях тремтіла. Шейк. Затихає голос, тремтить. Левиц. ПЙО. I. 495.