Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трепетик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трепетик
Берлін: Українське слово, 1924

Трепе́тик, ка, м. Въ сѣделкѣ: металлическая дужка, сквозь которую проходитъ черезсѣделень. Харьковъ. (Лобод.).