Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тривний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тривний
Берлін: Українське слово, 1924

Три́вни́й, а, е. 1) Питательный, сытный. Тривна каша. Кременч. у. 2) Удобоваримый. 3) Удобный, пригодный. Це дерево тривне на плуг. Борз. у.