Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тризубець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тризубець
Берлін: Українське слово, 1924

Тризу́бець, бця, м. Трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен.