Словарь української мови (1924)/тримати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тримати
Берлін: Українське слово, 1924

Трима́ти, ма́ю, єш, гл. 1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Стор. М. Пр. 37. Тримає коні, а волів не хоче. Каменец. у. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Ном. № 9313. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати. Ном. № 77. 2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай свято за свято. Ном.