Словарь української мови (1924)/трина

by Борис Грінченко

◀ тримонний

Словарь української мови Борис Грінченко Т трина

тринадцятеро ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Три́на, ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. Шейк. Фр. Пр. 177. 2) Опилки древесныя. НВолын. у. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. ЗЮЗО. II. 442. Ум. Три́нка.