Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/триниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
триниця
Берлін: Українське слово, 1924

Трини́ця, ці, ж. Объѣдки сѣна. Шейк. Я в тебе стою по боки в гною, по боки в гною, триницю зуб'ю. Гол. IV. 44.