Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тринкаль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тринкаль
Берлін: Українське слово, 1924

Тринка́ль, ля́, м. (отъ нѣм. Trinkgeld). Деньги на могорычъ, могорычъ, взятка. Тринкалі (старшина) побрав, а діла не зробив. Полт.