Словарь української мови (1924)/тринькати
| ◀ тринькання | Словарь української мови Т тринькати |
трипутень ▶ |
|
Три́нькати, каю, єш, гл. 1) Расточать, мотать, спускать деньги. 2) Картавить, нехорошо произносить. Вх. Зн. 70.
| ◀ тринькання | Словарь української мови Борис Грінченко Т тринькати |
трипутень ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тринькати
Борис Грінченко
1924
Три́нькати, каю, єш, гл. 1) Расточать, мотать, спускать деньги. 2) Картавить, нехорошо произносить. Вх. Зн. 70.