Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/триніжок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
триніжок
Берлін: Українське слово, 1924

Трині́жок, жка, м. Треножникъ, подставка или табуретъ на трехъ ножкахъ. Шух. I. 150. Виніс із комори казан, повісив його на триніжках. Стор. М. Пр. 154. Чіпка пересів на другий триніжок. Мир. ХРВ. 181.