Словарь української мови (1924)/трогати
Зовнішній вигляд
◀ тровлюк | Словарь української мови Т трогати |
троє ▶ |
|
Трога́ти, га́ю, єш, гл. Дергать. Вже з Настуні вінок сходи': „помаленько здіймайте, косоньки не трогайте“. Свад. п. Гол. IV. 219.