Словарь української мови (1924)/троск
Зовнішній вигляд
◀ тропота | Словарь української мови Т троск |
троска ▶ |
|
Троск, ку, м. 1) Камышъ, тростникъ. Галиц. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. Гол. III. 24. Тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском. Шейк. 2) Хлопанье кнута, бича. Шейк.