Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тростистий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тростистий
Берлін: Українське слово, 1924

Трости́стий, а, е. 1) О конѣ: больной тростю. Черк. у. 2) О растеніи: имѣющій толстый стебель. У оцього ячменю солома не тростиста, а лопушиста. Волч. у.