Словарь української мови (1924)/троха
| ◀ тротовина | Словарь української мови Т троха |
трохась ▶ |
|
Троха́, нар. Обыкновенно въ соединеніи съ лишень, чи: троха́ лиш, ли́шень, троха́ чи. Едва-ли, чуть-ли. У Оглаві.... Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш! Шевч. 492. Троха лишень чи не отой зробив шкоду мені. Кіев. г. Троха, чи не пішли вони в ліс. Черк. у.
Тро́ха, нар. = Тро́хи. За царя Гороха, як було людей троха. Ном. № 6854. Ум. Тро́шка, тро́шечка.