Словарь української мови (1924)/троюдити
Зовнішній вигляд
◀ троюда | Словарь української мови Т троюдити |
трояк ▶ |
|
Трою́дити, джу, диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце. Мир. ХРВ. 387.