Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трупішати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трупішати
Берлін: Українське слово, 1924

Трупі́шати, шаю, єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться. Шейк.