Словарь української мови (1924)/трусок

by Борис Грінченко

◀ труснути

Словарь української мови Борис Грінченко Т трусок

трусь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тру́сок, ску, м. 1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ. 2) Мелкій валежникъ. Сим. 203. Далі в ліс, більше труску. Драг. 194.

Трусо́к, ску́, м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка. Сумск. у.