Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трутник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трутник
Берлін: Українське слово, 1924

Тру́тник, ка, м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) Раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. I. 132.