Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/труха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
труха
Берлін: Українське слово, 1924

Труха́, хи́, ж. 1) Измельченное сѣно. Шейк. 2) Кроликъ, Lepus cuniculus. Вх. Пч. II. 6.