Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трухати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трухати
Берлін: Українське слово, 1924

Труха́ти, ха́ю, єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт. Вх. Зн. 71.