Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трюмкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трюмкати
Берлін: Українське слово, 1924

Трю́мкати, каю, єш, гл. Бренькать (по струнамъ). Взявся за бас і почав трюмкати. Св. Л. 231.