Словарь української мови (1924)/трюхати
Зовнішній вигляд
◀ трюх-трюх! | Словарь української мови Т трюхати |
трюхи ▶ |
|
Трю́хати, хаю, єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. I. 457.