Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трясти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трясти
Берлін: Українське слово, 1924

Трясти́, су́, се́ш, гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. К. (О 1862. III. 23). Неначе трясця його трясло. Стор. М. Пр. 88. Ру́б'ям трясти́. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти. Ном. № 7199.