Словарь української мови (1924)/тріпатися

by Борис Грінченко

◀ тріпати

Словарь української мови Борис Грінченко Т тріпатися

тріпнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Трі́патися, паюся, єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. I. 109. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. Левиц. I. 374. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. НВолын. у. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен. Каменец. у.