Словарь української мови (1924)/тріскач
Зовнішній вигляд
◀ тріскатися | Словарь української мови Т тріскач |
тріскотати ▶ |
|
Тріска́ч, ча́, м. Тотъ, кто трескается, въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Чуб. I. 311. Ум. Тріска́чик.