Словарь української мови (1924)/трісця
Зовнішній вигляд
◀ трістя | Словарь української мови Т трісця |
трісчина ▶ |
|
Трістя́, тя́, трісця́, ця́, с. Трясина, топкое мѣсто. Каменец. у. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать. Котл. Ен. I. 9.