Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тугшати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тугшати
Берлін: Українське слово, 1924

Ту́гшати, шаю, єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = Тужавіти. Грязь від морозу тугшає.