Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тужба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тужба
Берлін: Українське слово, 1924

Тужба́, би́, ж. = Тужіння. Я прийшов до них, а там така тужба та плач. Александров. у. (Залюб.).