Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тужити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тужити
Берлін: Українське слово, 1924

Тужи́ти, жу́, жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.