Словарь української мови (1924)/тужити
Зовнішній вигляд
◀ туженька | Словарь української мови Т тужити |
тужіння ▶ |
|
Тужи́ти, жу́, жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.