Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тужливо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тужливо
Берлін: Українське слово, 1924

Тужли́во, нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.