Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тук
Берлін: Українське слово, 1924

Тук, ка, м. 1) Жиръ. Туком уста їх захрясли. К. Псал. 145. 2) Плодородіе, изобиліе. Вінцем благим вінчаєш літо, де ступиш, туком наповняєш. К. Псал. 145. Упивсь від тука цієї господи. Ном. № 12042.