Словарь української мови (1924)/тукати
| ◀ тук! | Словарь української мови Т тукати |
туленик ▶ |
|
Ту́кати, каю, єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Шейк. Прийшов же я під віконце — тук, тук! „Вийди, дівчино, бо я вже тут“. — Ой не тукай, гультаю, не тукай! Чуб. V. 173.