Словарь української мови (1924)/туптати
| ◀ тупоходий | Словарь української мови Т туптати |
тупу-тупу ▶ |
|
Ту́птати, пчу, чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати. Лукаш. 141.
| ◀ тупоходий | Словарь української мови Борис Грінченко Т туптати |
тупу-тупу ▶ |
|
Словарь української мови — Т
туптати
Борис Грінченко
1924
Ту́птати, пчу, чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати. Лукаш. 141.