Словарь української мови (1924)/тупцювання
Зовнішній вигляд
◀ тупу-тупу | Словарь української мови Т тупцювання |
тупцювати ▶ |
|
Тупцюва́ння, ня, с. 1) Топаніе, ступаніе. 2) — коло кого. Ухаживаніе, хлопоты.
◀ тупу-тупу | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупцювання |
тупцювати ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупцювання
Борис Грінченко
1924
Тупцюва́ння, ня, с. 1) Топаніе, ступаніе. 2) — коло кого. Ухаживаніе, хлопоты.